Ціна реалізації сонячної генерації знижується, коли великі обсяги фотоелектричної енергії виходять на ринок в одні й ті самі години та знижують гуртову ціну саме тоді. Від’ємні ціни — найпомітніший сигнал, але відносна ринкова цінність сонячного проєкту може зменшуватися й за додатних цін.
Сонячна генерація в ЄС досягає нових максимумів, але її економіка стає менш однозначною. (Європейська комісія)
Цю тенденцію легко сприйняти як чергову історію про надлишок відновлюваної енергії. Це лише частина картини. Від’ємні ціни зазвичай виникають за збігу кількох чинників: високої генерації, слабкого попиту, обмеженої можливості передавати електроенергію через кордони чи мережу та браку гнучкості в інших частинах системи. Сонячна генерація часто причетна, бо зосереджена в середині дня, але рідко є єдиною причиною падіння ціни нижче нуля.
Для сонячних проєктів важливіша проблема починається ще до появи від’ємних цін.
Коли більше сонця означає нижчу ціну реалізації
Середня гуртова ціна не обов’язково відображає ринкову цінність виробітку сонячної станції. Сонячна генерація зосереджена в денні години, і дедалі частіше це саме ті години, коли на ринок одночасно надходить багато фотоелектричної енергії. Зі збільшенням пропозиції опівдні ціна в цей час може падати, навіть якщо середня ринкова ціна залишається відносно високою.
Саме це показує ціна реалізації генерації. Ціна реалізації сонячної енергії — середня гуртова ціна в години виробітку, зважена за обсягом сонячної генерації. Коефіцієнт реалізації порівнює її із середньою ринковою ціною за той самий період.
Найбезпосередніше це впливає на проєкти, що продають енергію на ринку й прямо залежать від гуртових цін. Договори купівлі-продажу електроенергії (PPA), контракти на різницю (CfD) та інші механізми підтримки можуть пом’якшувати або змінювати цей вплив, але не усувають основний ринковий сигнал. Нижча ціна реалізації все одно може впливати на ціноутворення майбутніх контрактів і фінансування нових проєктів.
Франція показує, як швидко ринкова ціна може перейти в режим роботи станції.
Наприкінці 2025 року в континентальній Франції було встановлено 30,4 ГВт сонячних потужностей, з яких 5,9 ГВт додали протягом року. RTE повідомила про приблизно 1,6 ТВт·год регулювання сонячного виробітку у 2025 році — приблизно у два з половиною рази більше, ніж у 2024-му. (RTE)
Саме в періоди від’ємних цін RTE оцінює невироблену вітрову та сонячну електроенергію у 2025 році приблизно в 3 ТВт·год. Близько 1,6 ТВт·год припали на сонячну генерацію й приблизно 1,3 ТВт·год — на наземну вітрову. RTE пов’язує зростання з частішими від’ємними цінами, збільшенням сонячної генерації у Франції та сусідніх країнах і більшою часткою відновлюваних потужностей, здатних зменшувати виробіток у відповідь на ринкові умови. (RTE)
Де допомагають акумулятори
Коли відновлювані електростанції мають активніше реагувати на низькі або від’ємні ціни, природно постає питання накопичення.
Якщо частина проблеми полягає в тому, що електроенергія надходить не в той час, акумулятор може перенести її використання.
Проєкт «сонячна генерація + накопичувач» може заряджатися за слабких денних цін і розряджатися пізніше, а не продавати кожну вироблену мегават-годину негайно. IEA називає перенесення енергії в часі однією з основних ролей акумуляторів у системах із високою часткою вітрової й сонячної генерації, особливо коли відновлюваний виробіток високий, а попит низький. (IEA)
Оновлений прогноз IEA щодо електроенергетики за середину 2026 року також вказує на збільшення внутрішньодобових цінових різниць на кількох європейських ринках і цінність, яку вони можуть створити для гнучких ресурсів, зокрема акумуляторів та керованого попиту. (IEA)
Для сонячної станції це може покращити час продажу. Електроенергію, яку інакше передали б на ринок за слабкої ціни, можна зберегти на пізніше. Частину виробітку, який могли б обмежити з економічних причин, натомість можна накопичити. Проєкт не виробляє більше сонячної електроенергії — він змінює час, коли її частина виходить на ринок.
Однак можливості такого перенесення мають очевидні межі.
Акумулятор 1 МВт/2 МВт·год може віддавати повну номінальну потужність приблизно дві години. Якщо надлишкова сонячна генерація триває п’ять-шість годин, він не зможе поглинути її всю. Якщо на початку періоду низьких цін акумулятор уже частково заряджений, вільного місця буде ще менше.
Комерційний розрахунок також складніший за купівлю за найнижчою й продаж за найвищою ціною. Втрати повного циклу, деградація, стратегія циклювання, мережеві обмеження й доступність акумулятора зменшують теоретичну цінову різницю. Акумулятор може отримувати дохід і від допоміжних послуг чи інших ринків; тоді використання його для однієї можливості означає втрату іншої.
Тому до змодельованих доходів від арбітражу слід ставитися обережно. Від’ємна денна ціна й висока вечірня доводять існування цінної різниці, але не показують, скільки заробить кожен акумуляторний проєкт.
Низька денна ціна може зменшити альтернативну вартість заряджання, а вища ціна пізніше — підтримати дохід від розряджання.
Накопичення — лише частина проблеми гнучкості
Таке саме обмеження діє й на рівні енергосистеми. Акумулятори корисні, коли проблему можна перенести на інші години, але вони не усувають вузьке місце в лініях передавання. Чи здатен накопичувач зменшити перевантаження, залежить від точки підключення, часу заряджання й розряджання та конкретного мережевого обмеження.
Деякі проблеми гнучкості тривають довше, ніж кілька годин, для яких літій-іонні акумулятори зазвичай найбільш придатні. Інші виникають через негнучкий попит, обмеження генерації або конструкцію ринку, а не через просту нестачу короткотривалого накопичення.
Підхід IEA відображає це: поряд із накопичувачами вона розглядає керування попитом, гнучкішу генерацію, керовану розподілену сонячну генерацію, сильніші цінові сигнали, розвиток мереж і міжсистемні з’єднання. (IEA)
У цьому контексті цікаві Фінляндія та Швеція. В обох країнах у 2025 році зменшилася кількість годин із від’ємними цінами; IEA вказує на кілька можливих чинників, зокрема зміни в міждержавному об’єднанні ринків, додаткові накопичувачі та більшу реакцію генерації й споживання на ціни. (IEA)
Цінність сонячної енергії дедалі більше залежить від часу
Змінюється спосіб оцінювання сонячної генерації. Виробляти більше електроенергії досі важливо, але річні мегават-години розповідають дедалі менше, коли великі обсяги виробітку надходять у те саме вузьке часове вікно.
Ціна цих мегават-годин дедалі сильніше залежить від часу виробництва.
Акумулятор дає сонячному проєкту певну можливість змінити цей час, тому його цінність зростає зі зниженням денних цін і збільшенням внутрішньодобової різниці. Але акумулятор може перенести лише ту електроенергію, що вміщується в ньому, і лише на проміжок часу, для якого його спроєктовано.
Отже, європейський ринок сонячної генерації входить у фазу, коли низька собівартість виробітку вже не описує цінність проєкту повністю. Дедалі важливіше, коли енергія надходить до системи, скільки ринок готовий за неї платити та наскільки гнучко її можна перенести на інший час.
Читайте також: чому сонячний виробіток і вечірній попит на електроенергію можуть не збігатися.
