Чому розумне керування таке ж важливе, як ємність батареї

Ємність акумулятора визначає, скільки енергії він може накопичити, а стратегія керування — коли цю енергію заряджати, зберігати та віддавати. Тому два однакові акумулятори можуть давати різні практичні результати навіть без відмінностей в обладнанні.

Якщо у двох будинках установлено однаковий акумулятор ємністю 10 кВт·год, легко очікувати однакового результату. Проте перша система може почати розряджатися щойно сонячна генерація стане нижчою за споживання будинку, а друга — зберегти частину енергії для дорожчого тарифного періоду пізніше протягом дня. Якщо систему спроєктовано й налаштовано для резервного живлення, вона також може залишати запас на випадок відключення електромережі.

На початку вечора один акумулятор може вже наблизитися до встановленого резервного рівня, тоді як в іншому енергія ще буде доступна. Їхня фізична ємність не відрізняється. Вони просто виконували різні команди.

Ємність — це не графік роботи

Ємність, яку вимірюють у кіловат-годинах, показує, скільки енергії може накопичити акумулятор. Потужність, яку вимірюють у кіловатах, показує, наскільки швидко він може віддати цю енергію. Міністерство енергетики США розглядає ці показники окремо, оскільки вони відповідають на різні запитання. Акумулятор може мати достатньо енергії для тривалої роботи кількох приладів, але не здатен живити їх одночасно, якщо їхня сумарна потреба перевищує його номінальну потужність.

Важливо також уточнювати, про яку саме ємність ідеться. Номінальна ємність, корисна ємність та енергія, віддана після перетворення, описують не зовсім однакові межі системи. У рекомендаціях уряду Австралії щодо акумуляторів зазначено, що корисна ємність нижча за загальну, а частина енергії втрачається під час заряджання й розряджання. Порівнювати акумулятори слід за показниками, приведеними до однакової основи.

Коли ці показники зрозумілі, залишається робоче запитання: що система має робити з наявною енергією?

Чому час використання змінює результат

Одне з основних завдань домашнього акумулятора — зробити електроенергію доступною в інший час. Сонячна система може виробляти опівдні більше, ніж потрібно будинку, але після заходу сонця майже нічого не виробляти. Акумулятор переносить частину денного надлишку на вечір.

Базовий режим власного споживання зазвичай реагує на поточну ситуацію. Коли сонячна генерація перевищує споживання будинку, акумулятор заряджається. Коли споживання стає вищим за генерацію, він розряджається. Це може зменшити імпорт електроенергії з мережі, але водночас вичерпати накопичений запас ще до початку дорожчого тарифного періоду.

Стратегія з урахуванням часу може зберігати заряд для цих пізніших годин. Це не означає, що кожна кіловат-година стає ціннішою на будь-якому ринку: результат залежить від тарифу й профілю споживання будинку. Змінюється графік, щоб накопичена енергія була доступна для іншої мети.

Резервне живлення створює ще один компроміс. У системі, здатній працювати під час відключення мережі та налаштованій для цього, вищий резерв залишає більше енергії на випадок аварії. Водночас він зменшує обсяг енергії для щоденного власного споживання або керування витратами за тарифом. Урядові рекомендації Австралії чітко зазначають: не кожна акумуляторна система підтримує резервне живлення, а ті, що підтримують, мають бути відповідно налаштовані.

Такі рішення часто називають диспетчеризацією акумулятора. Вони нерозривно пов’язані з ємністю, адже кожне рішення використовує той самий обмежений запас енергії. Енергія, витрачена вдень, не може залишатися в акумуляторі до вечора.

Що означає «розумне» керування на практиці

«Розумне керування» не обов’язково означає штучний інтелект. Контролер може застосовувати набір правил до даних про сонячну генерацію, споживання будинку, стан заряду акумулятора, налаштування резерву та ціни на електроенергію, а потім вирішувати, заряджати акумулятор, розряджати його чи зачекати.

Деякі контролери також використовують прогнози. Якщо наступного дня очікується висока сонячна генерація, система може дозволити витратити більше енергії вночі, оскільки акумулятор, імовірно, знову зарядиться. Якщо прогноз не справдиться, акумулятор може виявитися розрядженішим, ніж планувалося.

У дослідженні Mirletz і Guittet було випробувано метод диспетчеризації з урахуванням цін, прогнозів сонячної генерації та навантаження, деградації акумулятора й тарифів електропостачальника. Різні тарифи, розміри систем, профілі генерації та споживання вимагали різних стратегій. Не можна автоматично вважати, що графік, складений для одного тарифу чи будинку, підійде іншому.

У більш інтегрованій домашній енергосистемі система керування енергією, або EMS, може узгоджувати роботу сонячної генерації, домашніх навантажень, акумулятора, інвертора та підключення до мережі. Дослідження домашньої системи, проведене Merrington, Khezri та Mahmoudi, показує один із можливих підходів: система керування враховувала ціни на електроенергію, обмеження мережі, навантаження будинку та погодні дані. Реальні системи використовують різні поєднання даних, але мета подібна — перетворити кілька вхідних сигналів на узгоджений план роботи.

EMS не перебирає на себе захисні функції акумулятора. BMS відстежує стан акумулятора та встановлює або забезпечує дотримання обмежень його роботи, а інвертор чи PCS виконує електричне перетворення, потрібне для заряджання й розряджання. Команда EMS може бути виконана лише тоді, коли акумулятор та обладнання перетворення потужності здатні її підтримати.

На апаратному рівні високовольтний блок керування акумулятором NXP забезпечує контроль блокувальних ланцюгів і контакторів, а також інтерфейси для зв’язку з EMS. Це добре показує, чому координація на рівні об’єкта не замінює захист акумулятора: акумуляторний рівень і надалі має обмежувати або переривати роботу, коли цього вимагають умови. Докладніше це пояснено в матеріалі «Що насправді робить BMS?».

Де межі користі від розумного керування

Якщо акумулятор замалий для поставленого завдання, зміна графіка не усуне дефіциту енергії. Те саме стосується потужності: програмне керування не змусить обладнання віддавати більше за його номінальний вихідний показник.

Складніше керування не завжди краще. Систематичний огляд Azuatalam та співавторів показав, що ускладнення стратегії енергоменеджменту не обов’язково покращує роботу чи економічну доцільність системи «сонячна генерація + акумулятор». На результат можуть впливати припущення моделі, невизначеність вхідних даних і врахування деградації акумулятора.

Подібні обмеження виникають і в повсякденній роботі. Застарілий тарифний графік може перенести заряджання на невідповідні години. Завищений резерв щодня залишатиме частину корисної ємності невикористаною, а занижений може не відповідати пріоритетам власника щодо резервного живлення. Прогнози й звички домогосподарства також змінюються, тому налаштування, які колись були доречними, варто переглядати.

Увечері корисним буде той акумулятор, у якому залишилося достатньо енергії для обраного домогосподарством завдання. Для цього потрібні відповідне обладнання, розумні налаштування та стратегія роботи, що враховує фактичне споживання електроенергії в будинку.